я не вірю у те, що грип такий страшний

я не відкидаю думки про те, що грип є.

підтвердженням цьому є те, що: погода на вулиці – дощі і т.д.

але мені здається, що те що зараз робиться з інформацією про епідемію грипу насправді монетизація та політизація і …

щойно дівчина забігла в кімнату і почала казати про кроплення Рівного з гелікоптерів.

дааа, ми ще не доросли до свободи слова, просто – не готові

я щойно включив нет і в шоці,

- тільки лінивий не відміни свої презентації, зустрічі з виборцями і т.д. – попіарились

- моя мама в обід сказала, що не змогла в аптеці купити якусь мазь – це лише за першу добу все розкупили…, а ще є вакцини

- дивно, вся інформація що подається подається без порівнянь із минулими епідеміями грипу – тому не можна то вважати об’єктивною, лише такою яка привертає увагу читачі, глядачі, слухачів

- більшість виступів медиків – це виступи чиновників, що завязані на політиках

 

ні, я не кажу, що грипу не має і не варто берегтись – я про те, що б не піддаватись тим політиканам, що із звичайного грипу зробили собі політичні бали, а також товаріщей медиків.

п.с. знаючи з практики (мала пролежала тричі за два місяці в лікарні) – наші лікарі – якщо починають лікувати і ти виживаєш, то тра памятник ставити. тому я не дивуюсь, що хтось помер і т.д.

всупереч кризі

давно не був в Рівненській обласній адміністрації, вирішив зайду гляну шо там і как, шутю, звіт доздав по проекту. Захожу, значить в приміщення Рівненської обласної адміністарції і дивуюся, а дивуюсь ось чому:
всі кажуть, що криза, але по приміщенню обласної адмінстрації і не скажеш.
замість колишнього гардеробу – перукарня, напевно шоб чиновники гарно виглядали, коли ми до них приходимо , але це не так цікаво.
піднімаюсь на другій поверх, дивлюсь вікна пластикові всюди в коридорі – думаю, дааа. Та не, я не проти – це ж енергозберігаючі технології і т.д., обурило мене те, які ці вікна.
От, згадую: зодва місяці назад, коли замовляли собі додому вікно, то на одне велике вікно – одна чатсина, що відкривається – так дешевше, тай нащо більше. Наші ж народні слуги та чиновники зробили інакше:
кожне вікно складається з двох частин, кожна з яких відкривається (на фото все видно) – і такі всі вікна в коридорі на першому та другому поверхах. в мене питання – невже не мона було з економити на тому? нащо в коридорі стільки відкриваючихся вікон? невже у нас в області всі школи відремонтовані та добудовані і дахи в будинках не течуть і всі готові до опалювального сезону, а ще мабуть у лікарнях медикаментів забагато, от влада і вирішила: а нащо економити? мабуть вона справді працює, та ще й обєдналась із НимИ, вот і криза – їм, ФІОЛЕТОВО
МАРАЗ, БРЄД

п.с. хто може сказати наскільки дорожче те вікно, просто ради цікавості?

п.п.с.ще дві думки:

1. на тому тижні Аня з Лесею лежали в лікарні на 17 вересня із запаленням – в палаті дубарь і пластикове вікно відкривається тільки з однієї частини…

2. був на зборах в дитячому садочку, в групі де моя Богданка займається: за годину часу, я сидячи в куртці і туфлях – змерз як цуцик (на тільки я , але й всі батьки), а потім вихователька показала стілець на якому сидять діти та вона – насправді, жоден з них не придатний до використання – їм більше 25 років і збиті вони якимись дошками… але я гордий, бо в облдерадміністрації в коридорі вікна пластикові, і кожне з них відкривається на дві сторони…

ПРОДОВЖЕННЯ :: Вони плужать. він працює, МІЙ БЛОГ.

сьогодні пан Голубев (хто не в теме читай тут), скинув посилання на статтю, що написала журналістка Тетяна Коваль, привожу повністю текст статті:

Здоров’я / Сайт, 28 Вересня 2009
В дитячу поліклініку – з охороною
На прийом до педіатра батьки вимушені вести чадо удвох. Один з батьків йде до лікаря, інший тим часом наглядає за коляскою. Таких умов дотримуються батьки пацієнтів дитячої поліклініки №3, що у Рівному на вулиці Грушевського. Але так було не завжди, раніше коляски залишали в холі біля гардеробу.
На “транспорт” немає парковки
У сім’ї рівнян Терентьєвих дві дитини: старшій два з половиною роки, меншій — півроку. У дитячих проблемах подружжя обізнане, як то кажуть, із середини.
— З дружиною та дітьми пішли в дитячу поліклініку. І знову “в захваті” від побаченого сервісу наших лікарень та скаженого піклування про людей. Виходячи з поліклініки, звернув увагу на три оголошення: “З колясками не заїжджати”, “Місце для колясок”, “Адміністрація за коляски відповідальності не несе”, — розповідає рівнянин Сергій Терентьєв. — У мене нічого не вкрали, не чув, щоб у когось щось поцупили, але… Уявіть собі: приходиш у лікарню з дитиною в колясці (яка коштує від 400 до кількох тисяч гривень), а приходити з коляскою мусиш, якщо немає свого авто і живеш не в будинку поряд з поліклінікою. Коляску лишаєш напризволяще, ніхто ніякої відповідальності за неї несе, і всередину з нею не пускають. У поліклініці проводиш від 5–10 хвилин до години (огляд, черга і т.д.) і весь цей час транспорт немовляти без нагляду. Щоб винести коляску, вистачить і хвилини.
Сергія непокоїть, що нечисті на руку можуть добре заробити на крадіжці. Стверджує, що й раніше адміністрація поліклініки за збереженість колясок відповідальності на себе не брала, але біля гардеробу такий “транспорт” залишати було безпечніше.
— Коли раніше водили до педіатра старшу дитину, то коляску залишали біля гардеробу, там також ніхто за нею не наглядав, але все ж безпечніше. Ймовірність того, що хтось з вулиці зайде та забере коляску з холу поліклініки — невелика, — продовжує Сергій. — А тепер до холу її завозити заборонили. Кілька місяців тому на ґанку поліклініки замінили вікна та двері новими пластиковими, відтоді змушені коляску залишати там, а не у холі, бо до нього тепер не пускають. Цього тижня пішли всі разом, учотирьох, до поліклініки, дружина з меншою пішла до лікаря, ми зі старшою лишилися надворі, то поки гралися — спостерігав за коляскою. Відвідувачів чимало, нарахував з десяток дитячих колясок, залишених на ґанку без нагляду. А хто ж за ними має наглядати, якщо це дитячий заклад?
Вакансії доглядача колясок немає
У поліклініці пояснюють, що розуміють тривогу батьків, але взяти збереженість дитячих колясок на свою відповідальність неспроможні.
— Річ у тім, що розширили аптеку на першому поверсі, у нас маса відвідувачів. Якщо дозволити залишати коляски у холі, то до реєстратури неможливо буде підійти, — пояснює завідувачка відділення №1 дитячої поліклініки №3 Людмила Нестерчук. — Ми все прекрасно розуміємо, але немає посади, а відповідно і людини, яка б спеціально наглядала за дитячими колясками. Та й якщо дозволити залишати коляски у холі, то не факт, що звідти ніхто не вкраде. Нехай батьки приходять удвох, або просять рідних, кумів, які могли б наглянути за коляскою, поки мама з дитиною на прийомі у лікаря. Тим паче батьки купують коляски, які по кілька тисяч гривень коштують.
Коментар юриста
— У даному випадку питання швидше організаційного, аніж юридичного характеру, — наголошує юрист Рівненської обласної громадської організації “Комітет виборців України” Микола Глотов. — По суті, адміністрація медичного закладу нічого не порушує. Але якщо говорити про те, що є спеціально відведене місце, де батьки можуть залишити коляски, то повинна бути й охорона, яка за ними б наглядала. Якщо батькам незручно ходити удвох до поліклініки, щоб хтось залишався наглядати за коляскою, то вони мають право звернутися до керівництва закладу або в управління охорони здоров’я з пропозицією про те, щоб місце, призначене для дитячих колясок, облаштували належним чином, тобто забезпечили їх збереженість. Якщо відбудеться факт крадіжки, то батьки можуть звернутися з позовом до суду на відшкодування поліклінікою збитків. Для цього потрібно мати доказ того, що у сім’ї була коляска, тобто товарний чек. Окрім цього потрібно буде довести, що коляску залишили у поліклініці, — підтвердження свідків.

Тетяна КОВАЛЬ

п.с. особливо мене «потішив» коментар завідувачки, а шо нам – будемо тепер усією родиною ходити.

п.п.с. маю ідею гарного флеш мобу на цю тему, тра видужати і … хай потім коментують.

учат в школе, учат в школе, учта в школе

і знову копіпаст, правда тепер уже з Українського тижня

Щоденна «Віа-гра»

Про «креативне» шкільне виховання

Герасимчук Вікторія

Поки Міністерство освіти зайняте глобальними реформами, а Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі рекламує Сашу Барона Коена, порнографія (у широкому значенні цього слова) облаштувалася на обкладинках і сторінках шкільних щоденників. Силіконові поп-діви, герої вульгарних серіалів, курці – все це тепер вивчають у школах якщо не на уроках, то на перервах.